Ендометріоз

Ендометріоз – це поширений, але значною мірою маловідомий та недостатньо діагностований стан, який, як правило, розвивається у жінок старше 30 років, а також у підлітків (до 13% дівчат-підлітків віком 11-13 років. За даним медичної літератури, майже 10% жінок дітородного віку та половина безплідних жінок можуть страждати від цього захворювання.
Що таке ендометріоз?

Ендометрій – це внутрішня слизова оболонка, яка вкриває порожнину матки. Вона реагує на гормони протягом менструального циклу, росте у першій половині циклу в очікуванні вагітності, а в разі незапліднення яйцеклітини, поверхнева тканина відшаровується і виводиться з матки в кінці циклу. Коли пацієнт страждає від ендометріозу, тканина схожа на ендометрій, що реагує на одні і ті ж гормони, знаходиться поза маткою у сусідніх органах, таких як очеревина, яєчники або маткові труби, рідше, у будь-якому іншому органі.

Симптоми

Специфічних симптомів хвороби не існує. Ознаки хвороби можуть бути різноманітними і залежать від розташування, хронічності чи періодичності або навіть повною відсутністю ознак як таких. Їх інтенсивність не пов'язана із тяжкістю ушкоджень.

Найбільш поширеними симптомами є:

  • Біль: менструальна, під час статевого акту, болі в області таза, біль під час випорожнення, біль при сечовипусканні, біль у животі або в попереку
  • Кровотеча, кровомазання
  • Діарея або запор
  • Сечовий дискомфорт, кров у сечі
  • Безпліддя
  • Втома

Біль з розвитком хвороби стає все більш вираженою та циклічною.

Наслідки

Тканина ендометрію поза маткою викликає ураження, спайки та кісти на уражених органах, що призводить до болючих запальних процесів. У багатьох випадках жінки відчувають біль відразу після початку статевого дозрівання. У 25% випадків ендометріоз може призвести до безпліддя.

Невідома та недіагностована хвороба

Ендометріоз − все ще погано вивчена хвороба і до сих пір в значній мірі недіагностована. Незважаючи на поширеність (10% жінок дітородного віку), різноманітність або відсутність симптомів, а також обмеженість знань про хворобу, роблять цей стан важко діагностованим. Від початку захворювання до встановлення діагнозу ендометріоз проходить в середньому п'ять років. Протягом цього періоду хвороба може розвиватися та уражати інші органи. Багато діагнозів були виявлені випадково, під час розвитку вагітності.

Лікування

Мета лікування полягає у зниженні симптомів та запобіганню рецидивів або прогресування захворювання шляхом хірургічного втручання (цільова резекція ендометріозу) і гормонотерапії. Обидва способи лікування можуть зупинити розвиток хвороби протягом декількох місяців або років, але остаточно визначеної схеми лікування не існує. Ендометріоз має різні стадії важкості, більшість із них вимагають постійної медичної допомоги, навіть після менопаузи, яка, зазвичай, зупиняє хворобу. Станом можна керувати за допомогою аналогів ГнРГ (гонадотропін рилізинг гормон). Блокуючи виділення статевих гормонів, вони створюють постійну, але оборотну медикаментозну аменорею, запобігаючи прогресуванню захворювання і подальшому ураженню органів. Також пацієнтам часто призначають знеболюючі лікарські засоби.

Ендометріоз і штучне запліднення

Одним з наслідків ендометріозу є труднощі при народженні дитини жінкою або навіть її безпліддя. 25% жінок мають безпліддя на фоні ендометріозу. Ендометріоз є одним з основних показань до застосування штучного запліднення.

контакти

ФОРМА ЗВОРОТНЬОГО ЗВ'ЯЗКУ
зворотній ЗВ'ЯЗОК